Purpose. The research is aimed at determining the influence of negative ethical emotions on social life and the activity of the individual, which involves solving the following problems: a) to find out approaches to the typology of ethical emotions, b) to highlight individual negative ethical emotions and to determine their ability to influence human behaviour. Theoretical basis. The theoretical and methodological basis of the research is the recognition of the significant influence of negative emotions on human activity in society. In (...) this regard, it is proposed to consider them as a complex multidisciplinary phenomenon, which is predetermined by both social and personal factors of origin and has a certain specificity of objectification. Originality. The authors determined that in addition to destructive effects on a person of negative emotions, they can also have a constructive effect on person’s behaviour, due primarily to the fact that a person does not want to experience these emotions and therefore tries to avoid situations they cause. Conclusions. The ethical emotions of guilt, embarrassment, anger, disgust and contempt can affect, through the cognitive aspect of the emotional process, the decision-making process of people when they predict situations in which they risk to feel such emotions. So the emotion of guilt creates a constructive setup aimed at correcting inappropriate social norms of human behaviour. The emotion of embarrassment motivates a person to behave more benevolently in society in order to integrate in it and get its approval, thus encouraging the person to adhere to social and moral agreements and norms. The emotion of anger motivates a person to act to eliminate injustice, herewith not only in relation to himself, but also in relation to others. Rejecting those people who cause moral and social aversion, society creates a system of punishments and rewards that acts as a strong deterrent to the socio-cultural behaviour. The emotion of contempt performs the function of preventing punishment in relation to the despised individual. (shrink)

The study aims at determining the role and significance of such moral emotions as nobility, gratitude, admiration for the socially significant behavior of a person in society. That involves identifying a close relationship between those emotions and personality’s social behavior and that they can be one of the main incentives for socially significant behavior – theoretical basis. The importance of ethical emotions with positive valence when making decisions with their implementation in society determines the research’s theoretical and methodological basis. Those (...) are studied in the cognitive dimension of human social activity, considering their subjective experience and objectification. The authors determined that ethical emotions with positive valence, pleasant emotions stimulate a person to experience them again and behave socially desirable as such behavior allows reliving those emotions and self-actualizing. Emotions with a positive valence are most desirable for a person and are the essential behavior incentives in society. A person can act actively to achieve them, to experience them repeatedly, which is the basis of motivation for socially desirable and meaningful behavior. From exclusively subjective experiences, those emotions move into objectification, i.e., those motivated to act in conditions of a definite or indefinite social continuum. In due time, these socially crucial actions acquire normative content, sometimes even a form, since they serve as a model for others. Moral emotions with positive valence, empathy, rule-making, high culture, and responsibility to oneself and others form a good way of a person’s self-realization through positive social behavior. Furthermore, moral emotions with positive valence are the most important incentive for such behavior. (shrink)

Обґрунтовано стратегію високочастотної біржової торгівлі (high-frequency trading) акціями. Для цього досліджено особливості та обмеження біржової високочастотної торгівлі, визначено верхню межу прибутку агресивного «шкідливого» високочастотного трейдера, обґрунтовано оптимальну частоту стратегії біржової високочастотної торгівлі акціями, розглянуто емпіричне підтвердження прогнозованості біржових курсів акцій на надкоротких горизонтах інвестування.

Авторами розглянуто особливості впливу моральних емоцій з позитивною валентністю на процес прийняття економічними агентами управлінських рішень в ситуаціях соціальних взаємодій. Обґрунтовано, що позитивні моральні емоції мають значення при виборі підприємцями моделі соціально-економічної поведінки, що дає змогу за допомогою механізмів винагороди та взаємності заохочувати та підтримувати реалізацію моральних та інших соціальних норм. Встановлено, що очікування появи емоції подяки або захоплення в оточуючих, і навіть переживання самим індивідом емоції шляхетності впливає на процес прийняття рішень в контексті того, що позитивні емоції часто призводять (...) до збільшення вигоди економічних агентів і пов'язані з рівнем їхнього добробуту. (shrink)

Розглядаються питання духовних основ права, до яких можна віднести етичні емоції. Аналізується внутрішня психологічна складова права і зовнішня соціальна складова та їх взаємодія і поєднання. Особлива увага приділяється природі етичної емоції, її ролі і значенні для права і моралі у концепції Л. Петражицького.

The article investigates the main characteristics of the financial stability of Ukrainian banks, their risk profile, structure of assets, liabilities, income, expenses based on the monthly reporting data for 2004-2020 (number of observations – 3 813). The Kohonen self-organizing map (SOM) toolkit is used to form homogeneous groups of banks based on a large number of financial indicators. The selected toolkit provides a convenient visualization of the results. Each bank occupies a specific place on the SOM. The close location of (...) banks on the map indicates that these banks have many common characteristics. This study is called the method of structural and functional groups of banks. The study formed stable groups of banks with the same characteristics of business models and risk profile. The formation of consecutive maps for each reporting period allows to obtain the characteristics of each bank separately and the banking system as a whole. The trajectory of an individual bank’s activity during the observation period characterizes the development of its business strategy. The migration of a large number of banks between groups reflects the objective changes in the conditions of banking. Increasing groups of high-risk banks indicate systemic problems. The results show that after a significant reduction in the banking system of Ukraine in 2014-2016, the business models of banks have changed significantly. The resource base relies on unstable sources of current funds with no set term of use. In the assets of banks, a significant portion is invested in government securities – government bonds. Bank loan portfolios have declined and have a higher proportion of non-performing assets (NPL). Many banks have increased currency risk. Concerns are raised about the state of large state-owned banks that hold a separate high-risk group. Thus, the conducted research allows to distinguish groups of banks with specific characteristics of business models and to observe changes of risk profile inherent to these groups. For each structural-functional group, changes in the values of financial indicators are investigated and migration between groups is studied. The proposed methodology is useful for studying both macro and macro levels. (shrink)

Відсутність точної відповіді на питання щодо появи тих або інших соціально-етичних норм може частково пояснити чому моделі соціальних переваг часто розглядаються як ad hoc (в тому сенсі, що висновки, які отримуються в рамках таких моделей, безпосередньо ґрунтуються на висунутих в таких моделях особливих припущеннях), а формалізація моделювання процесів економічної поведінки часто співвідноситься з існуванням певної норми економічної поведінки в контексті досягнення рівноважного стану.

Авторами розглянуто вплив провідних світових кредитних рейтингових агентств на фінансову безпеку емітентів цінних паперів. Обґрунтовано перформативний характер діяльності кредитних рейтингових агентств з позицій моделі «Les economies de la grandeur» нового соціологічного французького інституціоналізму, що дає змогу розв’язати протиріччя щодо сильної опозиції стосовно їх функціонування з одночасним збереженням діючої системи нормативного використання кредитних рейтингів.

Сьогодні стан розвитку філософії часто характеризують як «криза раціональності». Пов’язане це перш за все з тим, що як вважають деякі дослідники раціональні методи пізнання не вирішують філософських проблем і направлені цілком на таку ж раціональну реальність якою не є сучасний світ. Постає питання про виправданість у класичній філософії та науці панування раціональних методів пізнання. Але питання не лише у цьому, важливо говорити про те, що сьогодні ми розуміємо під раціональністю. Чи йде мова про відхід від раціональності, чи про її нові (...) форми, прояви, виміри щодо дослідження феноменів. Метою даного дослідження є виявлення раціональних аспектів нормативної поведінки у філософії І. Канта. Розглядаючи це питання необхідно звернутися до обґрунтування раціональності нормативності класиком філософської думки, застосовуючи методологію безпосередньо І. Канта та іншу. До методів дослідження відносяться: співпадіння історичного і логічного, компаративний аналіз, методологічний принцип додатковості та ін. Дослідження феномену нормативної поведінки у філософії І. Канта показує важливість принципу раціональності, обов’язку, свободи в аналізі такого важливого явища як соціальна поведінка. Від того яким чином людина визначає підстави нормативності залежить яким чином вона буде діяти: підпорядковувася чи не підпорядковуватися ним, як вона буде реалізовувати своє соціальне буття. (shrink)

Стрімкий інформаційний розвиток суспільства потребує свого філософського осмислення. Право у суспільстві з одного боку, є активним фактором його змін, що відображає найважливіші соціальні процеси, а з іншого боку, у сенсі своєї глибинної онтології, як природне право залишається незмінним і несе у собі головні соціальні цінності. Актуальним для соціальної філософії і у той же час проблемним на сьогодні залишається не лише питання поняття права, а й визначення його позитивної і інтуїтивної складових, як вони співвідносяться між собою, як разом формують уявлення про (...) право. Ціллю статті є визначити що є позитивна і інтуїтивна складова права і яким чином вони складають поняття права та їх значення для сучасної соціальної філософії. Підхід Л. Петражицького до права характеризується своєю неординарністю, яка полягає не лише у спробі пояснення права з психологічної точки зору, а перш за все у тому, що у нього відбувається аналіз не лише позитивного права, як найчастіше буває у юридичній літературі, а права як філософської категорії взагалі, як цілісного психологічного і соціального явища, що включає в себе і інтуїтивні моменти права. (shrink)

Biological evolution is a complex blend of ever changing structural stability, variability and emergence of new phe- notypes, niches, ecosystems. We wish to argue that the evo- lution of life marks the end of a physics world view of law entailed dynamics. Our considerations depend upon dis- cussing the variability of the very ”contexts of life”: the in- teractions between organisms, biological niches and ecosys- tems. These are ever changing, intrinsically indeterminate and even unprestatable: we do not know ahead of (...) time the ”niches” which constitute the boundary conditions on selec- tion. More generally, by the mathematical unprestatability of the ”phase space”, no laws of mo- tion can be formulated for evolution. We call this radical emergence, from life to life. The purpose of this paper is the integration of variation and diversity in a sound concep- tual frame and situate unpredictability at a novel theoretical level, that of the very phase space. Our argument will be carried on in close comparisons with physics and the mathematical constructions of phase spaces in that discipline. The role of symmetries as invariant preserving transformations will allow us to under- stand the nature of physical phase spaces and to stress the differences required for a sound biological theoretizing. In this frame, we discuss the novel notion of ”enablement”. Life lives in a web of enablement and radical emergence. This will restrict causal analyses to differential cases. Mutations or other causal differ- ences will allow us to stress that ”non conservation princi- ples” are at the core of evolution, in contrast to physical dynamics, largely based on conservation principles as sym- metries. Critical transitions, the main locus of symmetry changes in physics, will be discussed, and lead to ”extended criticality” as a conceptual frame for a better understanding of the living state of matter. (shrink)

Розглядається об’єктивний дух і основні його визначення, які зазначені у роботі Г.В.Ф.Гегеля «Енциклопедія філософських наук». Особлива увага приділяється формам розвитку об’єктивного духу.

Розглянуто природу взаємозв'язку між неправдою та легітимністю в організаційному контексті при здійсненні підприємницької діяльності. Визначено роль, яку відіграє легітимність у конкурентоспроможності суб'єктів підприємництва (особливо новостворених) на ринку, а також представлені стратегії реагування на її дефіцит. Обґрунтовано, що незважаючи на несумісність з фундаментальними основами легітимності, неправда здатна виступати для підприємницьких структур інструментом створення деякої подоби організаційної легітимності, що в свою чергу часто дає змогу заручитися підтримкою зацікавлених осіб (зокрема, інвесторів) та відкрити доступ до необхідних для розвитку бізнесу можливостей і ресурсів.

Досліджується філософсько-правова проблематика Г.В.Ф. Гегеля на початковому етапі розвитку об’єктивного духу – абстрактному праві, виникнення і розвиток правосвідомості, роль і статус власності.

Досліджуються питання свободи і рівності у філософії Г.В.Ф.Гегеля. Особлива увага приділяється визначенню й аналізу цих категорій в генезисі філософських поглядів мислителя.

Розглядаються мораль і право як етичні емоції у їх загальності, спільних характеристиках. Аналізуються питання етичної свідомості, сутності моралі і права, їх природи у відповідності до психологічного підходу Л. Петражицького. Розкриваються особливості морального і правового емоційного життя людини і суспільства разом з йогоінтелектуальністю.

Розглядаються питання виникнення і розвитку психологічного підходу до права. Особлива увага приділяється специфічним теоретико–методологічним принципам засновника цього некласичного підходу Петражицького Л.Й. Показаний емоційний аспект таких важливих елементів соціального і індивідуального життя як право і мораль.

Розглядаються питання логічного у праві, проводиться аналогія між філософією права Гегеля і його логікою. Право підлягає комплексному науковому аналізу виходячи з загальних підстав гегелівської філософії.

В діяльності людини мета має велике значення, оскільки вона задає вектор руху людського життя на тому чи іншому його етапі. Життя взагалі можна розглядати як процес реалізації мети, яка має актуальність, є ієрархічною і задає сенс. Дослідження проблеми мети людської діяльності є важливим як аспект діяльності соціальної, що впливає на соціальне буття, соціальні відносини. А в умовах все більшого ускладнення суспільства питання про мету виходить на перший план, оскільки взаємодія загальної і індивідуальної мети теж ускладнюється, особливо в плані мотивації щодо (...) дії, поведінки. Проблема мети розглядається у даному дослідженні не як проблема мети філософії, а як проблема індивідуального і соціального буття, саме як проблема людської поведінки. Це зауваження є важливим тому, що телеологічність філософського знання відноситься до вічної філософської проблеми початку і кінця, вічних цінностей, сенсу людського буття, Бога. У цьому плані можна погодитися зі стоїками, які виділяли кінцеву мету і просто мету. (shrink)

Розкриваються питання початку розвитку права, того етапу, коли воно по суті носило скоріше заборонний характер, тільки розпочинало складний рух до свого поняття у філософії Гегеля.

Проблема раціональності соціальних регуляторів таких як мораль і право завжди цікавила філософів. Розвиток уявлень про раціональність можна вважати певним соціально–культурним, історичним процесом зміни уявлень про неї, він є загальносвітовий розумний процес. Філософію і науку можна розглядати як різні прояви цього процесу, що по–різному реалізують як раціональність так і розумність. Ці важливі питання піднімає у своїй філософській системі відомий представник німецької класичної філософії Г. Гегель. Звернення до філософської системи Г. Гегеля щодо проблеми нормативності не є випадковим. Критерії її раціональності достатньо важко (...) виділити в тому сенсі, що вони дуже щільно вплетені в канву загальної культури якоїсь історичної епохи розвитку людини і суспільства. Ця раціональність сприймається як така, що відповідає історичному розвитку і усвідомлюється актуальною сучасними їй вченими і філософами. Відповідно раціональність нормативності повинна бути критичною щодо себе самої, щоб не втратити розумність, що цілком відповідає суті філософії. Метою даного дослідження є визначення загальної логіки втілення раціональності у нормативності моралі і права в філософській системі Г. Гегеля. Основними методами дослідження є діалектичний метод, метод співставлення історичного та логічного, метод аналізу і синтезу та ін. Дослідження філософії Г. Гегеля розкриває нормативність як соціальну сферу реалізації свободи і розумності і дозволяє показати внутрішню єдність особистої і загальної волі. (shrink)

Розвиток суспільства, його зміни і трансформації кидають соціальній філософії як науці про соціальне буття все нові виклики. Сучасна реальність потребує нових підходів, які б дозволили розкрити сутність соціальної активності, дій і подій, що відбуваються. Особливо актуальним сьогодні стає питання про поведінку особистості у суспільстві. Але проблема у тому, що в межах існуючих наукових підходів важко визначитися щодо розуміння її поведінкової активності у соціальному бутті, вона більш відповідає принципам раціональності чи є ірраціональною? Сьогодні важливим є філософський дискурс щодо розуміння проблеми раціональної (...) поведінки як процесу переосмислення самої раціональності, формування ставлення до неї у різні часи та доречності сумнівів у ній як мотиваційний домінанті поведінки сучасної людини. В цьому відношенні цікавим є філософській аналіз поглядів представників німецької класичної філософії щодо цих питань І. Канта і Г. Гегеля. Метою статті є показати підстави необхідності раціональної, розумної поведінки особистості у соціальному бутті суспільства. Чому саме німецька класична філософія? Справа в тому, що саме в цей період формується філософське уявлення про розумність як свободу і обов’язок. І оскільки далі філософія піде шляхом критики розумності і раціональності, важливо визначитися з тим, якими є ці класичні філософські постулати розуму і розумності як критерію людської поведінки. (shrink)

Авторами рассмотрены основные подходы к моделированию процесса принятия финансово-экономических решений в контексте учета поведенческого фактора соблюдения принятых социальных норм, что позволяет выйти за рамки классического представления о мотивации экономических агентов.

Людина у своєму житті проявляє активність, все її життя є певною формою активності. Діяльність є формою такої активності. Вона передбачає наявність мети, а також засобів завдяки яким ця мета може бути досягнута.

Розглянуто характер впливу негативних моральних емоцій гніву та відрази на процес прийняття фінансово-економічних рішень в переговорних процесах і співпраці в умовах ризику і невизначеності. Обґрунтовано стимулюючий характер прямого впливу негативних моральних емоцій гніву та відрази на прийняття економічними агентами стратегічної соціально прийнятної поведінки. Виявлено потенційні обмеження, що знижують позитивний ефект впливу негативних моральних емоцій гніву та відрази на процес прийняття фінансово-економічних рішень в ситуаціях соціальних дилем.

Авторами розглянуті умови соціалізації споживання коміксів у мікросоціальному масштабі, що дає змогу описати особливості формування та розвитку різноманітних поведінкових моделей попиту на даний продукт сучасної культури. Запропоновано доповнити сегментацію споживачів коміксів такими критеріями як схильність до домінантного формату читання та потенційні умови перегляду домінантного формату читання. Ключові слова: комікс, варіативність моделей споживання, суспільство, постмодернізм, соціальна комунікація. -/- Авторами рассмотрены условия социализации потребления комиксов в микросоциальном масштабе, что позволяет описать особенности формирования и развития разнообразных поведенческих моделей спроса на данный продукт современной (...) культуры. Предложено дополнить сегментацию потребителей комиксов такими критериями как склонность к доминантному формату чтения и потенциальные условия пересмотра доминантного формата чтения. Ключевые слова: комикс, вариативность моделей потребления, общество, постмодернизм, социальная коммуникация. -/- The authors examined the conditions for the socialization of the comics consumption in the micro-social scale, which allows us to describe the characteristics of the formation and development of various behavioral patterns of demand for this product of modern culture. We have proposed to supplement the segmentation of comics consumers with such criteria as the propensity for the dominant reading format and the potential conditions for revising the dominant reading format. Keywords: comics, variability of consumption patterns, society, postmodernism, social communication. (shrink)

Статтю присвячено аналізу режимів сигніфікації та їхніх соціокультурних контекстів. Досліджено роботи сучасного британського дослідника С. Леша. Історична динаміка режимів сиг­ніфікації демонструє єдність процесів вироблення та споживання з урахуванням специфіки вироблення та споживання об’єктів культури. Перенесення наголосу з теми навколо виробництва та відповідних їй способів розподілу праці, режиму накопичення та форми капіталу (К. Маркс, Е. Дюркгейм та М. Вебер) виявляє автономність виробництва, сприйняття та інституційного функціонування об’єктів культури. Доведено, що кожен з досліджуваних елементів режиму сигніфікації має відповідну форму організації візуальних практик.

Тема раціональності не є новою, але є надзвичайно актуальною. На початку 21 століття змінюються ідеали і принципи філософських та наукових досліджень. Наука тепер не стільки відштовхується від емпіричних фактів, а оперує тими даними і фактами, які не доступні емпіричному досвіду, безпосередньо не спостерігаються. До таких теорій можна віднести теорії суперструн і теорію супергравітаціі. Теоретичні дослідження розвиваються значно швидше за практичні ті, що доступні досвіду. Таким чином формується нова раціональність в філософії і науці. Досвід тепер не розуміється широко і універсально, а (...) більш характеризується як локальний, що має значення для якоїсь певної ситуації чи обумовленого об’єкту. Такі погляди потребують свого нового розуміння, дослідження, вони повертають нас до класичних уявлень про раціональність, точніше до того, як її слід інтерпретувати сьогодні у контексті соціального буття і знання, що постійно змінюється. Нове повернення до класичної філософської предметності: істини, добра, краси потребує свого пояснення в межах класичної раціональності. Метою роботи є дослідження раціональності на її класичному етапі розвитку, а також її вплив на соціальну філософію Нового часу. Умоглядність сучасної науки тепер виражається у тому, що Всесвіт розуміється як дещо єдине, а теоретична діяльність розуму стає основним методом пізнання. Всесвіт існує не за механічними законам Нового часу, а за більш складними і багаторівневими принципами. Але звичайно поворот сучасної науки до античних принципів у пізнанні є лише умовним. Цей перехід чи повернення більш нагадує гегелівський рух духу від суб’єктивного через об’єктивний до абсолютного, де людське знання пройшовши певні етапи свого розвитку знов повертається до себе, але збагачене новим знанням і новим досвідом. (shrink)

Philosophers often suggest that their theories of free will are supported by our phenomenology. Just as their theories conflict, their descriptions of the phenomenology of free will often conflict as well. We suggest that this should motivate an effort to study the phenomenology of free will in a more systematic way that goes beyond merely the introspective reports of the philosophers themselves. After presenting three disputes about the phenomenology of free will, we survey the (limited) psychological research on the experiences (...) relevant to the philosophical debates and then describe some pilot studies of our own with the aim of encouraging further research. The data seem to support compatibilist descriptions of the phenomenology more than libertarian descriptions. We conclude that the burden is on libertarians to find empirical support for their more demanding metaphysical theories with their more controversial phenomenological claims. (shrink)

Two attitudes are possible: one, that the world is an absolute jungle and that the exercise of coercive power by rulers is only a manifestation of this; and the other, that it is both necessary and right that there should be this exercise of power, that through it the world is much less of a jungle than it could possibly be without it, so that one should in principle be glad of the existence of such power, and only take exception (...) to its unjust exercise. (shrink)

Fichte assigns ‘intellectual intuition’ a new meaning after Kant. But in 1799, his doctrine of intellectual intuition is publicly deemed indefensible by Kant and nihilistic by Jacobi. I propose to defend Fichte’s doctrine against these charges, leaving aside whether it captures what he calls the ‘spirit’ of transcendental idealism. I do so by articulating three problems that motivate Fichte’s redirection of intellectual intuition from being to acting: (1) the regress problem, which states that reflecting on empirical facts of consciousness leads (...) only to further facts and so cannot yield a first principle; (2) the rhapsody problem, which states that the categories form a haphazard set and so lack necessity unless they derive from a first principle; and (3) the nihilism problem, which states that a first principle cannot lie outside our cognition of it, lest it be the cause of our cognition and, being first, the cause of all our actions, reducing us to machines. Crucially, Fichte’s three motivating problems are in fact aspects of a single problem. Leaving any aspect unsolved spoils putative solutions to the other two. Consequently, Fichte requires a single unified solution to all three, which his doctrine of intellectual intuition provides. (shrink)

The Ukrainian PFTS stock index volatility reaction as a whole and its constituent economic sectors (“Basic Materials”, “Financials”, “Industrials”, “Oil & Gas”, “Telecommunications”, “Utilities”) to seven non-monetary US information signals (“Consumer price index”, “Personal spending”, “Unemployment rate”, “Gross domestic product”, “Industrial production”, “Consumer confidence”, “Housing starts”) was carried out for the period 2000–2017 on the basis of closing stock quotations in the trading day format. To assess the “surprise” component direct influence nature of the USA selected non-monetary information signals on (...) the PFTS stock index, an AR-GARCH econometric modelling device was used. The results achieved clearly indicate the presence of some PFTS stock index economic sectors heterogeneous reaction to the United States individual non-monetary information signals announcement. For example, such economic sectors as “Basic Materials”, “Financials”, and “Oil & Gas” volatility response to the US non-monetary information signal “Consumer price index” “surprise” components the opposite of the overall PFTS stock index reaction. It can also be concluded that the United States non-monetary information signals influence on the Ukrainian stock market volatility depends not only on the financial cycle phase and data frequency, but also on the PFTS stock index economic sector. (shrink)

The stronger the level of economic integration between countries, the greater the need to study the formation patterns of the stock market reaction to the financial information signals. This concerns the Ukrainian stock market, which is now in its infancy, and which reaction to financial information signals is sometimes ambiguous. The research aims to identify the formation patterns of return and volatility indicators of the Ukrainian stock market reaction to the US financial information signals. To assess the direct nature of (...) US financial information signals effect on the PFTS stock index, the GARCH econometric modeling toolkit was applied. The research information base is the PFTS stock index and the Federal Reserve System financial information signals at the discount rate for 2000–2019. The fetch is divided into intervals corresponded to the ascent and decline phases of the financial cycle. It was found that an unforeseen increase in the discount rate at the financial cycle decline phase by 25 basis points decreases the PFTS stock index return, on average by 2.9%. Besides, the hypothesis about the general change stabilizing effect in the discount rate on the Ukrainian stock market volatility at the financial cycle growth phase was confirmed. Nevertheless, for investors, the most essential is the regulator’s monetary signals in the discount rate at the financial cycle decline phases rather than at the ascent phases because there is a more significant increase in the volatility level. (shrink)

This paper examines the debate between permissive and impermissive forms of Bayesianism. It briefly discusses some considerations that might be offered by both sides of the debate, and then replies to some new arguments in favor of impermissivism offered by Roger White. First, it argues that White’s (Oxford studies in epistemology, vol 3. Oxford University Press, Oxford, pp 161–186, 2010) defense of Indifference Principles is unsuccessful. Second, it contends that White’s (Philos Perspect 19:445–459, 2005) arguments against permissive views do not (...) succeed. (shrink)

Representation theorems are often taken to provide the foundations for decision theory. First, they are taken to characterize degrees of belief and utilities. Second, they are taken to justify two fundamental rules of rationality: that we should have probabilistic degrees of belief and that we should act as expected utility maximizers. We argue that representation theorems cannot serve either of these foundational purposes, and that recent attempts to defend the foundational importance of representation theorems are unsuccessful. As a result, we (...) should reject these claims, and lay the foundations of decision theory on firmer ground. (shrink)

The COVID-19 pandemic revealed numerous weaknesses in pandemic preparedness and response, including underfunding, inadequate surveillance, and inequitable distribution of countermeasures. To overcome these weaknesses for future pandemics, WHO released a zero draft of a pandemic treaty in February, 2023, and subsequently a revised bureau's text in May, 2023. COVID-19 made clear that pandemic prevention, preparedness, and response reflect choices and value judgements. These decisions are therefore not a purely scientific or technical exercise, but are fundamentally grounded in ethics. The latest (...) treaty draft reflects these ethical considerations by including a section entitled Guiding Principles and Approaches. Most of these principles are ethical—they establish core values that undergird the treaty. Unfortunately, the treaty draft's set of principles are numerous, overlapping, and show inadequate coherence and consistency. We propose two improvements to this section of the draft pandemic treaty. First, key guiding ethical principles should be clearer and more precise than they currently are. Second, the link between ethical principles and policy implementation should be clearly established and define boundaries on acceptable interpretation, ensuring that signatories abide by these principles. (shrink)

Kant’s critique/doctrine distinction tracks the difference between a canon for the understanding’s proper use and an organon for its dialectical misuse. The latter reflects the dogmatic use of reason to attain a doctrine of knowledge with no antecedent critique. In the 1790s, Fichte collapses Kant’s distinction and redefines dogmatism. He argues that deriving a canon is essentially dialectical and thus yields an organon: critical idealism is properly a doctrine of science or Wissenschaftslehre. Criticism is furthermore said to refute dogmatism, by (...) which Fichte means Spinozism. Schelling repudiates Fichte’s position in his Philosophical Letters by reviving Kant’s distinction. First, ‘critique’ for Schelling names a canon that is valid for all systems—including Spinozism—and thus favours none—not even the Wissenschaftslehre. Second, Schelling coins ‘dogmaticism’ to refer to what Kant calls ‘dogmatism’: reason’s uncritical claim to doctrine. Hence, he says all systems—even Fichte’s—are susceptible to the ‘enthusiasm’ of mistaking themselves for doctrines or ‘objects of knowledge’, instead of subjectively valid ‘objects of freedom’. I reconstruct Schelling’s argument for reviving Kant’s distinction, while noting two consequences for German idealism. First, if criticism favours no system, a system’s origin cannot be an act of knowledge, e.g., intellectual intuition, but only an act of endorsement. Second, if dogmaticism entails enthusiasm, a system’s goal cannot be absolute knowledge, but only infinite striving. Hence, by retrieving Schelling’s notion of dogmaticism, we can both gain a better understanding of the Letters and register the impact of a core Kantian distinction on the German idealist project. (shrink)

Throughout his career, Schelling assigns knowledge of the absolute first principle of philosophy to intellectual intuition. Schelling's doctrine of intellectual intuition raises two important questions for interpreters. First, given that his doctrine undergoes several changes before and after his identity philosophy, to what extent can he be said to “hold onto” the same “sense” of it by the 1830s, as he claims? Second, given that his doctrine of intellectual intuition restricts absolute idealism to what he calls a “science of reason”, (...) which he says cannot prove the absolute’s existence, what other doctrine does he require in order to prove this? I will answer these questions by tracing the shifts in Schelling’s doctrine of intellectual intuition from the 1790s to the 1830s and drawing out its evolving methodological role within his science of intelligibility. (shrink)

The concept of facticity denotes conditions of experience whose necessity is not logical yet whose contingency is not empirical. Although often associated with Heidegger, Fichte coins ‘facticity’ in his Berlin period to refer to the conclusion of Kant’s metaphysical deduction of the categories, which he argues leaves it a contingent matter that we have the conditions of experience that we do. Such rhapsodic or factical conditions, he argues, must follow necessarily, independent of empirical givenness, from the I through a process (...) of ‘genesis.’ I reconstruct Fichte’s argument by tracing the origin of his neologism, presenting his Jena critique of Kant’s rhapsodic appeal to the forms of judgment, and illustrating the Jena period’s continuity with the Berlin period’s genetic method, while noting a methodological shift whereby Fichte directs his critique against his own doctrine of intellectual intuition in order to eliminate its ‘factical terms.’. (shrink)

Fichte argues that the conclusion of Kant’s transcendental deduction of the categories is correct yet lacks a crucial premise, given Kant’s admission that the metaphysical deduction locates an arbitrary origin for the categories. Fichte provides the missing premise by employing a new method: a genetic deduction of the categories from a first principle. Since Fichte claims to articulate the same view as Kant in a different, it is crucial to grasp genetic deduction in relation to the sorts of deduction that (...) Kant offers. I propose to interpret genetic deduction as the simultaneous fulfillment of two tasks: answering the question quid facti by deriving the categories from the I and answering the question quid juris by establishing our entitlement to the categories as conditions of experience. While the second task represents Fichte’s agreement with Kant’s transcendental deduction, the first reflects his correction of Kant’s metaphysical deduction. (shrink)

Визначено специфіку постмодерністського споживача продуктів культури у процесі досвіду споживання та можливостей для бізнесу. Встановлено, що постмодерністського споживача доцільно розглядати як вільну особистість із фрагментованою ідентичністю, яка створює цінність та отримує досвід, а також здатна залучати ресурси та навички для конкретних ситуацій споживання продуктів культури. Обґрунтовано важливість застосування концепції пережитого досвіду, щоб підкреслити ключову роль споживача у спільному із суб’єктом підприємництва формуванні цінності будь-якого досвіду споживання продуктів культури. Обґрунтовано, що досвід споживання має місце не лише до, під час і після (...) споживання продукту культури, але також може розглядатися в контексті великої кількості мікродослідів, що поєднують спільне та/або послідовне використання віртуальних та реальних пристроїв. (shrink)

This paper aims to show that Godel's ontological argument can be parodied in much the same kind of way in which Gaunilo parodied Anselm's Proslogion argument. The parody in this paper fails; there is a patch provided in "Reply to Gettings" (Analysis 60, 4, 2000, 363-7).

In Reasons and Persons, Parfit (1984) posed a challenge: provide a satisfying normative account that solves the Non-Identity Problem, avoids the Repugnant and Absurd Conclusions, and solves the Mere-Addition Paradox. In response, some have suggested that we look toward person-affecting views of morality for a solution. But the person-affecting views that have been offered so far have been unable to satisfy Parfit's four requirements, and these views have been subject to a number of independent complaints. This paper describes a person-affecting (...) account which meets Parfit's challenge. The account satisfies Parfit's four requirements, and avoids many of the criticisms that have been raised against person-affecting views. (shrink)

This paper is a critical examination of Stephen Neale's *The Philosophical Significance of Godel's slingshot*. I am sceptical of the philosophical significance of Godel’s Slingshot (and of Slingshot arguments in general). In particular, I do not believe that Godel’s Slingshot has any interesting and important philosophical consequences for theories of facts or for referential treatments of definite descriptions. More generally, I do not believe that any Slingshot arguments have interesting and important philosophical consequences for theories of facts or for referential (...) treatments of definite descriptions. Friends of facts and referential treatments of definite descriptions can, and should, proceed with the construction of their theories, blithely ignoring the many Slingshots which now litter the landscape. (Of course, there may be other considerations which should give such theorists pause -- but those are other considerations.). (shrink)

Цель. Работа посвящена определению характерных особенностей влияния экономических информационных сигналов США посредством каналов трансмиссии на компоненты декомпозиции избыточной доходности украинского рынка акций (на примере репрезентативного фондового индекса ПФТС). Методика. Для выявления параметров изменений избыточной доходности биржевого рынка акций Украины в реакциях на экономические информационные сигналы было применено векторное авторегрессионное моделирование. Выбор модели VAR (3) был обоснован согласно информационным критериям AIC и SIC. Результаты. В работе установлено, что лишь переменная избыточной доходности (с лагом 3) позволяет прогнозировать определенную долю будущих изменений доходности (...) фондового индекса ПФТС. Тем не менее, коэффициент R² показывает, что задействованные переменные могут объяснить лишь около 7% изменения избыточной доходности фондового индекса ПФТС, что подтверждает достаточно низкую прогнозируемость украинского рынка акций. На основе декомпозиции избыточной доходности фондового индекса ПФТС за период 2000-2017 гг. (формат торгового дня) было выявлено, что рынок акций Украины является чувствительным к информационным сигналам по будущей избыточной доходности, поскольку более 89% от общего ее изменения можно объяснить влиянием непосредственно через канал премии за риск. Также установлено наличие влияния макроэкономического информационного сигнала США «Индекс доверия потребителей» на избыточную доходность украинского фондового индекса ПФТС через канал премии за риск, что подтверждает предположение о том, что «эффект неожиданности» макроэкономических сигналов США может быть фактором риска для рынка акций Украины. Научная новизна. Получил свое развитие методический подход по определению параметров реакции компонент избыточной доходности фондового индекса ПФТС на «эффект неожиданности» информационного содержание макроэкономических сигналов США. Практическая значимость. Использование приведенного методического подхода позволит улучшить точность финансового прогнозирования параметров реакции ценовых котировок отечественного рынка акций на обнародование макроэкономических информационных сигналов США, что даст возможность инвесторам (частным и институциональным) повысить доходность собственных инвестиционных стратегий. (shrink)

Our understanding of Schelling’s internal critique of German idealism, including his late attack on Hegel, is incomplete unless we trace it to the early “Philosophical Letters on Dogmatism and Criticism,” which initiate his engagement with the problem of systematicity—that judgment makes deriving a system of a priori conditions from a first principle necessary, while this capacity’s finitude makes this impossible. Schelling aims to demonstrate this problem’s intractability. My conceptual aim is to reconstruct this from the “Letters,” which reject Fichte’s claim (...) that the Wissenschaftslehre is an unrivalled system. I read Schelling as charging Fichte with misrepresenting a system’s livability or commensurability with our finitude. My historical aim is to provide a framework for understanding Schelling’s Freiheitsschrift, which argues that a system’s liveability depends on its incompleteness or limitation by our finitude. On my reading, Schelling is early and continually committed to systematicity within the bounds of human finitude. (shrink)

Aristotle argued that you need some wealth to live well. The Stoics argued that you could live well with or without wealth. But the Cynics argued that wealth is a hinderance. For the Cynics, a good life consists in self-sufficiency, or being able to rule and help yourself. You accomplish this by living simply and naturally, and by subjecting yourself to rigorous philosophical exercises. Cynics confronted people to get them to abandon extraneous possessions and positions of power to live better. (...) And while the Cynics were experts in living in this way, their ascetic lifestyles made their message curious to some audiences. This paper reflects on Cynic ascetic practices and the ways others perceived them. (shrink)

At the heart of the Bayesianism is a rule, Conditionalization, which tells us how to update our beliefs. Typical formulations of this rule are underspecified. This paper considers how, exactly, this rule should be formulated. It focuses on three issues: when a subject’s evidence is received, whether the rule prescribes sequential or interval updates, and whether the rule is narrow or wide scope. After examining these issues, it argues that there are two distinct and equally viable versions of Conditionalization to (...) choose from. And which version we choose has interesting ramifications, bearing on issues such as whether Conditionalization can handle continuous evidence, and whether Jeffrey Conditionalization is really a generalization of Conditionalization. (shrink)

In “Bayesianism, Infinite Decisions, and Binding”, Arntzenius et al. (Mind 113:251–283, 2004 ) present cases in which agents who cannot bind themselves are driven by standard decision theory to choose sequences of actions with disastrous consequences. They defend standard decision theory by arguing that if a decision rule leads agents to disaster only when they cannot bind themselves, this should not be taken to be a mark against the decision rule. I show that this claim has surprising implications for a (...) number of other debates in decision theory. I then assess the plausibility of this claim, and suggest that it should be rejected. (shrink)